«Старшому дев’ять, середньому – вісім, погодки. Закінчили 3-й і 2-й клас. А дівчинці дев’ять місяців, – розповідає командир мінометного розрахунку в 93-тя ОМБр Холодний Яр Маестро про своїх дітей. Він воював з 2014 року у добровольчому з’єднані, «з міномета стріляв, але не наводився». А з повномасштабного вторгнення призвався у Збройні Сили, потрапив у піхоту, а потім опанував міномет. Зараз точними ударами 82-го калібру нищить ворога.
Дістатися до позиції можна або вночі, або рано-вранці по-сірому. Машиною проїхати майже неможливо: ворог постійно спостерігає дронами з неба. Тому хлопці ходять кілометри пішки, приховано, по зеленці.
«Для мене сама страшна зброя – це танчик. Якщо він близько стоїть, то ти не чуєш виходу, а тільки приход від нього. Усі контузії, що в мене є, – це все танчик.
– Міг би і не воювати. Але боюся, щоб ворог не продвинувся, не пройшов до мене у двір і не постукав мені у двері. І не сказав «Добрий вєчєр, будєш воєвать за росію». Я пишаюся своєю родиною. Вони моя підтримка. Тяжко, іноді здається, сил нема. Але єслі не ми, то нашу піхоту будуть ложить. А хлопців же теж вдома чекають».
Служба зв’язків з громадськістю 93 окремої механізованої бригади Холодний Яр
