Боєць “Лис”: “Наша перемога вже має смак, міцний і з перцем, ми вистояли, стоїмо і будемо це робити далі”

15 Березня 2024р. / 20:00

«Лис», боєць 204 об ТрО ЗСУ, який захищає терени України від посягань окупаційних сил.

Що можеш згадати для тебе важливого/героїчного за цей виїзд?
Не вважаю, що зробив прям щось героїчне, тому що кожен на полі бою вже може бути героєм, але вважаю, що зробив максимум від того, що міг зробити, і цим задоволений.
Стало ще важливішим ЖИТТЯ! Це те, заради чого ми боремося, заради подальшої можливості ДАВАТИ нове життя.
Також важливим став досвід. Ну, як мінімум, до цього я не був в центрі нічного штурму з трьох боків, і не відбивав його з автомата з тепліком на прицілі. Тоді все обійшлося, ворог не очікував зустрічі точно, було темно, але ми все бачили, і корегували ще розриви по третій групі штурму. Коротше, емоції-досвід.

Пройшло два роки широкомасштабної війни. Чи не шкодуєш, що пішов добровольцем?
Ні – не шкодую. Це рішення було свідомим. Я прийшов в середині жовтня 2022 року. Встав на облік у ТЦК і цілеспрямовано йшов до 204 батальйону. Я розумів, що прийде час і мені треба буде замінити моїх друзів, знайомих хлопців, які пішли служити с самого початку.
Чому так довго чекав? Та дуже просто. Через тиждень в ТРО ЗСУ потрапити було НЕможливо. І мій друг, який на той момент все ж таки потрапив туди, сказав – “ЧЕКАЙ”. Ось і дочекався)
Через півтора місяці перший Бахмут, перший досвід, перші емоції, перші втрати. Вчився, набирався досвіду “по ходу”. Солдат який не вчиться – поганий солдат. Удосконалювався до наступного виходу… Можливо саме це допомогло. Коли розумієш своє завдання на полі бою і знаєш його, ти можеш грати за правилами, якщо ні, то шанси на виживання можуть бути малими.

Як змінила тебе війна?
Війна десь зламала, десь дала новий досвід і погляди на життя, на цінності, які можуть бути або (в когось) не бути зовсім.
Можливо завдяки війні став дивитись набагато пряміше на все що відбувається. Став чітко  бачити хороше в людях і погане, більше вчитися і бути відповідальним за себе і тих, хто поруч… Любити своїх близьких, найцінніше,  що в нас може бути. І за це ми стоїмо.

Як уявляєш нашу перемогу?
Це буде дуже драматично! Не один фільм буде знято на цю тему і завжди це будуть дуже хвилюючі і емоційні стрічки. Тому що радість перемоги, сліз радості будуть змішані з фарбами болю і жалю.
Наша перемога вже має смак, міцний і з перцем, ми вистояли, стоїмо і будемо це робити далі. Перемога – питання часу.

Служба зв’язків з громадськістю 241 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ